зістрибнути

(-ну, -неш) док.; мол.

1. нарк. Перестати вживати наркотики. БСРЖ, 557; ПСУМС, 28.

2. мол.; жарт. Померти. ПСУМС, 28.

Значення в інших словниках

1. зістрибнути — зістрибну́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. зістрибнути — див. зістрибувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. зістрибнути — ЗІСКА́КУВАТИ (ЗСКА́КУВАТИ) (стрибком спускатися вниз), ЗІСТРИ́БУВАТИ (ЗСТРИ́БУВАТИ), СПЛИ́ГУВАТИ. — Док.: зіско́чити (зско́чити), зістрибну́ти (зстрибну́ти), сплигну́ти. Степка зіскакує з коня і веде його за повід (М.  Словник синонімів української мови
4. зістрибнути — ЗІСТРИБНУ́ТИ див. зістри́бувати.  Словник української мови в 11 томах