Словник жарґонної лексики української мови

камбала

(-и) ж., крим. Жінка легкої поведінки. СЖЗ, 50.

Короткий словник жарґонної лексики української мови

Значення в інших словниках

  1. камбала — ка́мбала іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
  2. камбала — -и, ж. Морська пласка риба з очима на одному боці голови; цінна своїм м'ясом.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. камбала — КА́МБАЛА, и, ж. Морська плоска риба з очима на одному боці голови; цінна своїм м’ясом. З придонних риб особливо цікава камбала.. Вона не тільки держиться біля дна, а звичайно лежить на дні моря, напівзарившись у пісок (Зоол.  Словник української мови в 11 томах