Словник жарґонної лексики української мови

качок

(-чка) ч.

1. мол. Хлопець, чоловік, який посилено займається укріпленням та нарощуванням м'язів; культурист. БСРЖ, 248; ПСУМС, 32.

2. крим., мол. Масивна людина з натренованими м'язами. Напереріз кинулися півдесятка "качків" з шиями, як у бегемотів (УМ, 14.08.2001); Тоді комусь з оперативників спало перевірити спортивні зали, де міг тренуватися "качок" (СМ, 4.06.1999); Бритоголовий качок. БСРЖ, 248; ПСУМС, 32; СЖЗ, 51

Короткий словник жарґонної лексики української мови

Значення в інших словниках

  1. качок — -чка, ч., розм. Той, хто розвиває свою мускулатуру за допомогою інтенсивних силових вправ. || Той, у кого розвинута мускулатура.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. качок — КАЧО́К, чка́, ч., розм. Хлопець, чоловік, який посилено “качає” (у 7 знач.) м'язи – займається їх зміцненням та нарощуванням; культурист. Потрібно два роки, щоб скинути м'язову масу і перетворитися з качка на худорлявого хлопця (з газ.).  Словник української мови у 20 томах
  3. качок — Чка, ч. Культурист. Змагання качків.  Словник сучасного українського сленгу