Словник жарґонної лексики української мови

кербел

(-а) ч., частіше мн. кербели, -ів; жрм; заст. Радянські рублі (карбованці). Алік відбивався не на жарт, волаючи, що віддав за нього [піджак] на "тучі" сто кербелів і береже на смерть (В. Тарнавський, Древо життя).

Короткий словник жарґонної лексики української мови