кирило (-а) ч.; мол.; жарт.-ірон.; зах. Сільський житель. Короткий словник жарґонної лексики української мови
Значення в інших словниках Кирило — Кири́ло іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови Кирило — гр.; kyrios — пан, володар. Кирилко, Кирилонько, Кирилочко, Кирилик, Кирилець, Кирильцьо, Кир, Кирко Кирик, Кирусь. Три місяці ясні —три молодці красні... Власні імена людей. Словник-довідник Кирило — Кири́ло, -ла, -лові, -ле! Правописний словник Голоскевича (1929 р.)