кокнути

(-ну, -неш) крим. Убити. Там же червоний хрест на нашому даху! — А йому твій хрест знаєш де? — Отам, де кокне тебе, там тобі й хрест! (Б. Старчевський, Провінціал із країни дурнів). ЯБМ, 1, 446.

Значення в інших словниках

1. кокнути — ко́кнути дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. кокнути — -ну, -неш, док., перех., розм. 1》 Ударивши, розбити щось крихке, ламке. 2》 Вбити, порішити когось.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. кокнути — Ну, -неш, док. Убити, знищити. А загинула вона по-дурному, — втрутився кореспондент, — в сам розпал воєнних дій поперлася на батьківщину... і там її кокнули, чи то свої, чи то чужі (Ю. Іздрик).  Словник сучасного українського сленгу