Словник жарґонної лексики української мови

комсюк

(-а) ч.; крим., жрм; зневажл. Комсомолець. Ми очікували на автоматів, але на виході метушилося лише кілька завзятих комсюків, демонструючи активність (Б. Жолдак, Антиклімакс). БСРЖ, 274; ЯБМ, 1, 452.

Короткий словник жарґонної лексики української мови