кончелига

(-и) ч. і ж.; мол. Дурна, нікчемна людина, яка викликає роздратування. ПСУМС, 36.

Значення в інших словниках

1. кончелига — И, ч. 1. Людина в дуже поганому фізичному стані. Зараз він у дуже поганому стані — кончелига. 2. Людина, з якою ніхто не хоче мати справи. Кончелига хренов, він давно розгубив усіх друзів.  Словник сучасного українського сленгу