кіпешувати

(-ую, -уєш) недок.; крим., мол. Галасувати; нервувати, метушитися. — Не кіпешуй, Дволикий... Краще набери в рот лайна і плюнь мені в морду (С. Бортніков, Чистильник); Так що не кіпішуй, а шуруй на трипдачу і перевірся ... (А. Дністровий, Місто уповільненої дії). БСРЖ, 255