Словник жарґонної лексики української мови

магнік

(-а) ч.; мол. Те саме, що маг. Особиста кімната. Як правило, невеличка. Зате добротно обставлена. Магнік здоровий (Синопсис станіславський необов'язковий).

Короткий словник жарґонної лексики української мови