Словник жарґонної лексики української мови

маньячити

(-чу, -чиш) недок.,чим, мол., несхвальн. Надмірно захоплюватися чимось, зосереджуватися на чомусь. Маньячити навчанням. БСРЖ, 335; ПСУМС, 43. // Не знати міри у вживанні алкоголю, гулянні. КСМС.

Короткий словник жарґонної лексики української мови