мобільник
(-а) ч.; мол., бізн., жрм. Мобільний телефон. Залиши ще свій мобільник. Якщо хочеш — через три дні поверну посилкою (С. Бортніков, Чистильник); До аварії Нікі довели мобільники (УМ, 15.05.2001). БСРЖ, 352.
Короткий словник жарґонної лексики української мови