настріляний

(-а, -е) жрм. Добутий шляхом випрошування, жебрацтва. Бичі на сходах рахують настріляні сигарети (Є. Пашковський, Вовча зоря). Чабаненко 1992, 2, 347.

Значення в інших словниках

1. настріляний — настрі́ляний дієприкметник рідко  Орфографічний словник української мови
2. настріляний — розм., рідко настреляний, -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до настріляти, настреляти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. настріляний — НАСТРІ́ЛЯНИЙ, розм., рідко НАСТРЕ́ЛЯНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до настріля́ти, настреля́ти. Сміх і горе було дивитись на те, що зажали Маланка з Гафійкою, а настреляних Андрієм качок та зайців пани поїли (М. Коцюбинський); // у знач. прикм.  Словник української мови у 20 томах
4. настріляний — НАСТРІ́ЛЯНИЙ, розм., рідко НАСТРЕ́ЛЯНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до настріля́ти, настреля́ти. Сміх і горе було дивитись на те, що зажали Маланка з Гафійкою, а настреляних Андрієм качок та зайців пани поїли (Коцюб., II, 1955, 28).  Словник української мови в 11 томах