понтовило
(-а) с. і ч.; мол.; несхвальн. Людина занадто високої думки про себе, схильна до самовихваляння.
Короткий словник жарґонної лексики української мови(-а) с. і ч.; мол.; несхвальн. Людина занадто високої думки про себе, схильна до самовихваляння.
Короткий словник жарґонної лексики української мови