прикид

(-у) ч.

1. мол., крим. Будь-який одяг. На роботі на мій прикид ніхто не звернув уваги, зате всі з величезною цікавістю розглядали білий пластир на чолі (В. Кожелянко, Чайна Ейфорія); Навіть Шер, відома любителька поепатувати публіку відвертими "прикидами" з прозорої тканини абощо, з'явилася у суворій чорній сукні (УМ, 18. 06.2000). БСРЖ, 474; ПСУМС, 57; СЖЗ, 84; ТСРОЖ, 164; ЯБМ, 230.

2. мол.; схвальн. Гарний, дорогий, модний одяг. В подальших контактах з'ясувалося, що Андрій — мудак із позірно аристократичним прикидом, всередині — гнилий півхуйчик (Синопсис станіславський необов'язковий). БСРЖ, 474.

Значення в інших словниках

1. прикид — -у, ч., жарг. Одяг, вбрання.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. прикид — У, ч. Одяг. Біля автомата невелика черга: довгонога патлата вівця, з пофарбованим під рубін волоссям, за нею два типи, запаковані в напівпанківський прикид (А. Дністровий).  Словник сучасного українського сленгу