Словник жарґонної лексики української мови

пуцалін

(-а) ч.; мол.; жарт. Те саме, що пуцюр. Пішов до умивальника помити пуцалін, а там, глядь, уже води нема (Синопсис станіславський необов'язковий).

Короткий словник жарґонної лексики української мови