підірвати

(-ірву, -ірвеш) док., кого; мол. Познайомитися з кимсь для здійснення статевого акту. Дві зоряни — дві корови, інакше не назвеш, їх двох, так як нікого більше не було під рукою, підірвали Серьожа і Пєтя після однієї дискотеки <...> (Синопсис станіславський необов'язковий).

Значення в інших словниках

1. підірвати — підірва́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. підірвати — див. підривати I.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. підірвати — ПІДІРВА́ТИ див. підрива́ти¹.  Словник української мови у 20 томах
4. підірвати — НАДІРВА́ТИ (завдати шкоди своїм силам, здоров'ю надмірним напруженням, непосильною працею тощо), ПІДІРВА́ТИ, НАДЛОМИ́ТИ, НАДСАДИ́ТИ, ПІДВЕРЕДИ́ТИ розм., НАДВЕРЕДИ́ТИ розм., УВЕРЕ́ДИ́ТИ розм. рідше. — Недок.  Словник синонімів української мови
5. підірвати — Підірва́ти, -дірву́, -ді́рвеш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. підірвати — ПІДІРВА́ТИ див. підрива́ти¹.  Словник української мови в 11 томах
7. підірвати — Підірва́ти, -ся см. підривати, -ся.  Словник української мови Грінченка