свистіти
(свищу, свистиш) недок.; крим., жрм; несхвальн. Розказувати вигадки; обманювати. Не свисти... — прошепотів захоплено Жорік (Б. Жолдак, Топінамбур, сину). БСРЖ, 529; ЯБМ, 2, 322.
Короткий словник жарґонної лексики української мови(свищу, свистиш) недок.; крим., жрм; несхвальн. Розказувати вигадки; обманювати. Не свисти... — прошепотів захоплено Жорік (Б. Жолдак, Топінамбур, сину). БСРЖ, 529; ЯБМ, 2, 322.
Короткий словник жарґонної лексики української мови