снаряд
(-а) ч.; мол.; жарт. Пляшка горілки. Снаряд — пляшка горілки. (Синопсис станіславський необов'язковий). БСРЖ, 550. // Пляшка вина. Повештавшись у центрі, вдушивши на табун два снаряди портвейну, повертаємось (А. Дністровий, Місто уповільненої дії).
Короткий словник жарґонної лексики української мови