Словник жарґонної лексики української мови

сольник

(-а) ч. муз.

1. Сольний альбом музиканта. БСРЖ, 554; ПСУМС, 65.

2. Сольний концерт естрадного артиста Ще одна нова номінація — "сольна програма", в якій був представлений сольник Андрія Данилка (Вірки Сердючки) "Титанік" (МТ, 1999, № 4). БСРЖ, 554; ТСРОЖ, 199.

3. Робочий барабан в установці. БСРЖ, 554; ПСУМС, 65.

Короткий словник жарґонної лексики української мови

Значення в інших словниках

  1. сольник — СО́ЛЬНИК, а, ч., розм. 1. Сольний концерт. Ще одна нова номінація – “сольна програма”, в якій представлений сольник Андрія Данилка (Вірки Сердючки) “Титанік” (із журн.). 2. Сольний альбом, сольна платівка співака, музиканта.  Словник української мови у 20 томах
  2. сольник — А, ч. 1. Сольний концерт. Сольник Філіпа Кіркорова у крутому місті Фастові. 2. Сольний альбом. Недавно Діля випустив сольник під назвою «НеДіля».  Словник сучасного українського сленгу