спіонерити
(-рю, -риш) док., що, жрм, жарт. Украсти щось. — Мило не руш.<...> То моє. — Все одно спіонерив (Р. Кухарук, Любити хлопчика), Великий комбінатор "спіонерив" із сусідського поля вагон збіжжя (УМ, 1.08.2002). БСРЖ, 559; ПСУМС, 65.
Короткий словник жарґонної лексики української мови