тарілка —
[тар’ілка] -лкие, д. і м. -лц'і, мн. -лки, -лок дв'і тар'ілкие
Орфоепічний словник української мови
тарілка —
Полумисок, полумисочок
Словник чужослів Павло Штепа
тарілка —
ТАРІ́ЛКА, и, ж. 1. Кругла посудина з широким плескатим дном і низькими вінцями, куди насипають або накладають страву. Поставила тарілку з хлібом Перед старим Еолом-дідом (І.
Словник української мови у 20 томах
тарілка —
И, ж. Антена супутникового телебачення. За «тарілки» — з'їдять (супутникове телебачення як загроза для тоталітарної держави) (Україна Молода).
Словник сучасного українського сленгу
тарілка —
-и, ж. 1》 Кругла посудина з широким плескатим дном і низькими вінцями, куди насипають або накладають страву. || чого. Кількість страви, що вміщується в цій посудині. Тарілка борщу. 2》 перев. мн.
Великий тлумачний словник сучасної мови
тарілка —
не в свої́й тарі́лці, зі словоспол. почува́ти себе, відчува́ти себе, чу́тися і под. Незручно, невпевнено, зніяковіло і т. ін. Панки-християни, що тож (теж) були в тій купі, нараз помовкли і повідсувалися набік, чуючися не в своїй тарілці (І.
Фразеологічний словник української мови
тарілка —
ТАРІ́ЛКА (кругла посудина з широким плескатим дном і низькими вінцями, куди насипають страву), ТАРІ́ЛЬ розм., ТАЛІ́РКА заст., ТАЛІ́Р заст. Стіл увесь був заставлений тарілками і блюдами з їжею (І.
Словник синонімів української мови
тарілка —
ТАРІ́ЛКА, и, ж. 1. Кругла посудина з широким плескатим дном і низькими вінцями, куди насипають або накладають страву. Поставила тарілку з хлібом Перед старим Еолом-дідом (Котл.
Словник української мови в 11 томах