тащити

безос., кого; нарк. Відчувати стан наркотичної ейфорії. Потім настав вечір, а мене таки добряче тащило (М. Бриних, Голосіння з-під снігу). БСРЖ, 430.

Значення в інших словниках

1. тащити — див. таскати  Словник чужослів Павло Штепа
2. тащити — Тащи́ти, -щу, -щиш гл. Тащить. Четвер середу нагнав на льоду: як став тащить, аж лід тріщить. Ном. № 536.  Словник української мови Грінченка