трахати
(-аю, -аєш) недок. мол.
1. кого. Здійснювати статевий акт з кимсь. — Трахати безперестанку, хоч би й королеву, нецікаво: приїдаються і вельможні пані, і ясночолі, і вирлоокі... (А. Морговський, Фіфті-фіфті); — Ти що, вже і сестру свою трахати почав? — спитала Віра <...> (Ю. Винничук, Обід).
Короткий словник жарґонної лексики української мови