трахнути
(-ну, -неш) док.
1. кого; мол., жрм. Здійснити статевий акт з кимсь. — Знаєте звичай: наречена має протанцювати по колу з кожним бажаючим. І поки я, щаслива дурепа, танцювала, він заманив найближчу подругу до ванни і там її трахнув (А. Дімаров, Сповідь стукача); <...> настрій баби залежить від того, наскільки добре її трахнуть (А. Кокотюха, Повернення сентиментального гангстера). БСРЖ, 596; ПСУМС, 70; СЖЗ, 100; ЯБМ, 2, 426.
2. що; крим. Украсти щось. БСРЖ, 596; СЖЗ, 100; ЯБМ, 2, 426.
3. чого; жрм. Випити спиртного. — <...> Може, ми разом ту водку доп'єм? Ну, вже нєт! — сказав Шурик <...>. — Ти свою трахнула (В. Шевчук, Сонце в тумані). БСРЖ, 596; ЯБМ, 2, 246.
Короткий словник жарґонної лексики української мови