тусня

(-і) ж., збірн.; мол. Члени якоїсь компанії, групи людей, об'єднаних спільними інтересами. Я подивився йому в очі — маніакально добрі очі — й одразу збагнув, що маю справу з представником молодіжної християнської тусні (М. Бриних, Голосіння з-під снігу); Підліткова тусня збиралася десь в іншому місці (А. Стасюк, Дев'ять). БСРЖ, 603; ПСУМС, 70.

Значення в інших словниках

1. тусня — ТУСНЯ́.  Словник української мови у 20 томах
2. тусня — І, ж., див. тусовка. Словом, я познайомилася з тусньою цікавою (А. Дністровий).  Словник сучасного українського сленгу