Словник жарґонної лексики української мови

тюлька

(-и) ж.

1. крим., мол.; жарт., несхвальн. Брехня, вигадка. ПСУМС, 71; СЖЗ, 102; ЯБМ, 2, 440.

2. крим. Беззмістовна і непотрібна розмова; теревені. ЯБМ, 2, 440.

Короткий словник жарґонної лексики української мови

Значення в інших словниках

  1. тюлька — тю́лька іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
  2. тюлька — ТЮЛЬКА – КАМСА, ХАМСА Тюлька. Дрібна морська промислова риба родини оселедцевих. Камса, хамса. Дрібна морська промислова риба родини анчоусових ряду оселедцеподібних.  Літературне слововживання
  3. тюлька — ТЮ́ЛЬКА, и, ж. Дрібна морська промислова риба родини оселедцевих.  Словник української мови у 20 томах
  4. тюлька — И, ж. Щось смішне, якась вигадка. Що за тюлька? Див. травити.  Словник сучасного українського сленгу
  5. тюлька — -и, ж. Дрібна морська промислова риба родини оселедцевих.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. тюлька — ТЮ́ЛЬКА (риба родини оселедцевих), КІ́ЛЬКА, ТУ́ЛЬКА розм.  Словник синонімів української мови
  7. тюлька — ТЮ́ЛЬКА, и, ж. Дрібна морська промислова риба родини оселедцевих.  Словник української мови в 11 томах
  8. тюлька — Тюлька, -ки ж. Рыба Clupea cultiventris Nordm. Браун. 29.  Словник української мови Грінченка