тяга
(-и) ж. мол.
1. Сильне бажання. — Слухай, якщо маєш тягу (А. Дністровий, Місто уповільненої дії). БСРЖ, 606.
2. Задоволення, приємність. ПСУМС, 71.
3. Електричка. Тільки зрідка у "тязі" хтось поступиться місцем літній людині (ПіК, 2002, № 4). ПСУМС, 71.
Короткий словник жарґонної лексики української мови