фартити

(-тить) недок., кому, безос., крим., жрм. Щастити, везти [Артур:] Ну що ж, друже Борисе, мушу визнати, що замріяним теж іноді фартить (О. Миколайчук-Низовець, Територія "Б"...); З часу її появи у товаристві банді почало страшенно "фартити" (СМ, 6.03.1998). БСРЖ, 621; ПСУМС, 72; ЯБМ, 2, 461.

Значення в інших словниках

1. фартити — фарти́ти щастити, везти (ст)  Лексикон львівський: поважно і на жарт
2. фартити — Ить, безос. Щастити. Щось мало хто каже, коли тобі пофартить, «оце така доля», натомість якщо все іде зле, то скрушно хитають головами — «оце така доля у бідахи» (Інтернет).  Словник сучасного українського сленгу