Словник жарґонної лексики української мови

фіш

(-у) ч.; крим. Риба. БСРЖ, 627; СЖЗ, 106; ЯБМ, 2, 469.

Короткий словник жарґонної лексики української мови

Значення в інших словниках

  1. фіш — фіш іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. фіш — ФІШ, а, ч., спец. Одна із снастей на судні, за допомогою якої прибирають якір. Кріплення фіша.  Словник української мови у 20 томах
  3. фіш — -а, ч., спец. Одна зі снастей на судні, за допомогою якої прибирають якір.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. фіш — ФІШ, а, ч., спец. Одна із снастей на судні, за допомогою якої прибирають якір.  Словник української мови в 11 томах