Словник жарґонної лексики української мови

шмаль

(-і) ж.; нарк.

1. Будь-який наркотик (в основному, кустарного виробництва). Дехто влипає в кримінал — приторговує на дискотеках екстезі, героїном та іншою "шмаллю" (ПіК, 2001, № 16). БСРЖ, 696; ПСУМС, 80; ЯБМ, 2, 563.

2. Гашиш. Не схоже, що вона курила шмаль, але й не схоже, що вона божевільна (А. Дністровий, Невідомий за вікном). БСРЖ, 696.

Короткий словник жарґонної лексики української мови

Значення в інших словниках

  1. шмаль — І, ж., нарк. Марихуана. Тим часом хлопці покурювали (вони вже добивали цигарку до останнього, загнувши кінчик із начинкою догори, по формі люльки), передаючи шмаль по колу (Л. Дереш).  Словник сучасного українського сленгу