шухер
(-у) ч.; крим.
1. Сиґнал про небезпеку. БСРЖ, 707; СЖЗ, 118; ЯБМ, 2, 578.
2. Конфлікт, сварка. БСРЖ, 707; СЖЗ, 118; ЯБМ, 2, 578.
3. Обшук. БСРЖ, 707; СЖЗ, 118.
4. Метушня, шум. — Знаєш, одягай їй труси, щоб без шухеру, щоб нам не навісили того, чого не було (М. Омельченко, Свято біди); Адже хлопи їй розповіли, що крадіжку викрито та який з того вийшов "шухер" (СМ, 20.04.2001). БСРЖ, 707; ЯБМ, 2, 578.
Короткий словник жарґонної лексики української мови