аусвайс

А, ч. Документ, посвідчення особи. Це просто день, що врубується в простір. Це просто день — весь твій, мов «аусвайс» (С. Жадан).

Значення в інших словниках

1. аусвайс — (-а) ч. 1. мол. Посвідчення особи. <...> вселяється чоловік, показавши на рецепції студентський аусвайс, і зачиняється в кімнаті<...> (С. Жадан, Історія культури початку століття). * Образно. Це просто день, весь твій, мов "аусвайс" (С.  Словник жарґонної лексики української мови