баба
И, ж.
1. знев. Жінка. Лишився з бабою, яка трахається з його сином (Ю. Покальчук). Але одна умова: щоби бабів не водив ніяких (Б. Жолдак).
2. Жінкоподібний, слабкодухий чоловік. Куди йому ще за тьолку вступитись: він сам баба — засцить!
3. Монумент Батьківщини-матері в Києві. Коротше, йдіть від Арсенальної — туди, де Баба стоїть.
Словник сучасного українського сленгу