байкер

А, ч. Мотоцикліст, представник окремої субкультури. Зазвичай має особливі прикмети стилю: бандан на голові, косуху, шкіряні штани або затерті джинси, багато перснів. Музичні уподобання байкерів — важкі стилі. Він типовий такий байкер: брудний, як рік не мився, патли за плечі і зі свого харлея не злазить.

Значення в інших словниках

1. байкер — ба́йкер іменник чоловічого роду, істота мотоцикліст розм.  Орфографічний словник української мови
2. байкер — БА́ЙКЕР, а, ч. Член неформальної молодіжної групи мотоциклістів-любителів. На відміну від звичайних мотоциклістів у байкерів мотоцикл є частиною способу життя. Характерним також є об’єднання з однодумцями на основі цього способу життя (із журн.  Словник української мови у 20 томах