барбітура —
(-и) ж., збірн.; нарк. Барбітурати, психотропні препарати. Мені б тільки барбітури і випірнути з цього мороку в той яскравий світ, звідки вона прийшла, принесена дивними ельфами запахів (О. Ульяненко, Ізгої). БСРЖ, 51.
Словник жарґонної лексики української мови