блін

виг., лайл. Дуже поширена лайка — вживається для вираження невдоволення, розчарування; утворений за фонетичною асоціацією евфемізм до блядь. Блін — наскільки це тупо. Ще й форум гадите (Інтернет). Ну все, блін. Можна зливати воду (Л. Дереш).

∗∗∗

А, ч.

1. комп. Будь-який із дисків на вінчестері.

2. Будь-яке пласке знаряддя.

3. Вінілова платівка.

Значення в інших словниках

1. блін — вигук; жрм, евфем. Слово, яке замінює непристойну лайку при вираженні досади, роздратування, здивування та ін. Так де ж, блін, наш штопор? — допитувався за інерцією Михайло (В.  Словник жарґонної лексики української мови