бус

А, ч. Маршрутний мікроавтобус. Сідаєш на 429-й бус і їдеш прямо до мого дому.

Значення в інших словниках

1. бус — бус іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. бус — Бус — boos – дрібна (дек. мікрон) частинка розсипного золота.  Гірничий енциклопедичний словник
3. бус — БУС, а, ч., розм. Мікроавтобус, автобус. Апаратуру тепер збирають централізовано, і торгівля уже йде на буси і трейлери (з газ.).  Словник української мови у 20 томах
4. бус — (-а) ч.; жрм; Те саме, що бас. Споряджений у Київ за товаром бус обходиться як мінімум у 550-600 гривень (Книжник, 2002, № 20).  Словник жарґонної лексики української мови