біла

Ої, ж. Горілка. Запитує тебе один із бевзів, наливаючи півгранчака білої (Ю. Андрухович).

Значення в інших словниках

1. Біла — Бі́ла іменник жіночого роду річка в Європейській Росії  Орфографічний словник української мови
2. біла — (-ої) ж.; мол., жрм. Горілка. БСРЖ, 57; ПСУМС, 8; Чабаненко 1992, 185.  Словник жарґонної лексики української мови
3. біла — див. горілка  Словник синонімів Вусика