бірка

И, ж. Постійна дівчина певного хлопця. Його бірка.

Значення в інших словниках

1. бірка — правильніше: бирка  «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
2. Бірка — Торговельне м. вікінгів у Швеції на острові Б. (оз. Меляр), на зх. від Стокгольму (поч. IX ст. — бл. 970); збереглись фраґменти м. та укріпленого города, оточені валами й частоколом; понад 2000 курганних могил.  Універсальний словник-енциклопедія