вишкварка —
ви́шкварка 1 іменник жіночого роду шматок смаженого сала частіше вживається у множині ви́шкварка 2 іменник жіночого роду, істота про надто гарячу в поведінці людину; про слабосилу людину
Орфографічний словник української мови
вишкварка —
ВИ́ШКВАРКА див. ви́шкварки.
Словник української мови у 20 томах
вишкварка —
СЛАБА́К розм. (той, хто має невелику фізичну силу), ХИРЯ́К розм., ХИРЛЯ́К розм., ЗДОХЛЯ́К зневажл., ЗДОХЛЯ́ТИНА (ДОХЛЯ́ТИНА) зневажл., ЗДОХЛЯ́КА зневажл.; МИ́РШАВЕЦЬ розм., ПЛЮГА́ВЕЦЬ зневажл., ПЛЮГА́Ш зневажл., ВИ́ШКВАРОК зневажл., ВИ́ШКВАРКА зневажл.
Словник синонімів української мови
вишкварка —
ВИ́ШКВАРКА див. ви́шкварки.
Словник української мови в 11 томах
вишкварка —
Ви́шкварка, -ки ж. Вытопка, остатокъ послѣ вытопки жира, сала. Зосталися самі вишкварки. Ном. № 1929. за масляні вишкварки не помирились, — т. е. изъ за пустяка поссорились. Ном. № 3513.
Словник української мови Грінченка