вмазаний

А, -е.

1. нарк. Під дією наркотику.

2. Дуже п'яний. З четвірки усі, крім Штиря, добряче «вмазані» і збуджені (О. Ірванець). Їздять тобі вмазані на веліках і хитаються (Б. Жолдак). Але цього разу йому не вдалося піймати ані Лілиного, ані Марлениного погляду: дізнавшися, що цей вмазаний чувак всього лише поет, вони подумки в унісон сказали «Свабодєн» (Ю. Андрухович).

Значення в інших словниках

1. вмазаний — вма́заний 1 дієприкметник закріплений мазанням вма́заний 2 дієприкметник забруднений  Орфографічний словник української мови
2. вмазаний — I (умазаний), -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до вмазати I. II див. умазаний I.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вмазаний — ВМА́ЗАНИЙ¹ (УМА́ЗАНИЙ), а, е. 1. Дієпр. пас. до вма́зати¹ 1. На салогоні багато діла: той овець ріже, той білує, той жир обдира і кида у здоровенний казан, умазаний у піч (Панас Мирний); Поперечна пилка, колій, відра, великий вмазаний казан надворі...  Словник української мови у 20 томах
4. вмазаний — (-а, -е) мол., крим. У стані алкогольного сп'яніння; п'яний. "Чи він вмазаний? Такі слова котить" <...> (Б. Жолдак, Топінамбур, сину); З четвірки, усі окрім Штиря, добряче "вмазані" і збуджені (О. Ірванець, П'ять п'єс). ЯБМ, 1, 170.  Словник жарґонної лексики української мови
5. вмазаний — ВМА́ЗАНИЙ¹ (УМА́ЗАНИЙ), а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до вма́зати 1. Той жир обдира і кида у здоровенний казан, умазаний у піч (Мирний, І, 1954, 48); Майже непомітно блимав собі [каганець] на вмазаній у комині дощечці (Вирган, В розп. літа, 1959, 294). ВМА́ЗАНИЙ² див. ума́заний¹.  Словник української мови в 11 томах