відкачати

Ую, -уєш, недок., відкачати, -аю, -аєш, док. Приводити до тями. Дякувати Богу, Банзая відкачали, а Дощ щиро посміявся над бідною Соломійкою (Л. Дереш).

Значення в інших словниках

1. відкачати — відкача́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. відкачати — див. відкачувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. відкачати — ВІДКАЧА́ТИ див. відка́чувати.  Словник української мови у 20 томах
4. відкачати — ВІДКАЧА́ТИ див. відка́чувати.  Словник української мови в 11 томах