ганджа

І, ж., нарк. Марихуана. Маразми лізуть в голову / Оригінальні досить / Наприклад в полі синій слон / Косою ганджу косить (Інтернет). Запас виявився неочищеною смолкою, зібраною з листків коноплі жданівського посіву, що під Маріуполем. Простіше кажучи, ґанджа, або гашиш (Л. Дереш). Євка запалила цигарку з ганджем (І. Карпа).

Значення в інших словниках

1. ганджа — Га́нджа і звич. ґа́нджа, -джі, -джі, -джею  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
2. ганджа — Ганджа, -жі ж. = ґанджа.  Словник української мови Грінченка