динозавр

А, ч. Професіонал, знавець, досвідчена у своїй галузі людина. Далі динозавр Ван пішов у сімейний бізнес, а майстер перкусії батько Ендрю після піврічної участі в піснях і танцях був прикритий конторою (Інтернет).

Значення в інших словниках

1. динозавр — диноза́вр іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. динозавр — -а, ч. Велетенський рослиноїдний плазун мезозойської ери.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. динозавр — ДИНОЗА́ВР див. диноза́ври.  Словник української мови у 20 томах
4. динозавр — ДИНОЗА́ВР, а, ч. Велетенський рослиноїдний плазун мезозойської ери. На землі з’явилися й зникли динозаври (Загреб., День.., 1964, 72); *Образно. — Це звичайний собі динозавр культівської доби.. — він споживає тільки цитати (Гончар, Тронка, 1963, 111).  Словник української мови в 11 томах