друган

А, ч. Друг. Більшість друганів, яким він допомагав, навіть не знали його імені та прізвища (А. Дністровий).

Значення в інших словниках

1. друган — (-а) ч. 1. крим. Друг, який має однакові права з іншими в груповій ієрархії. СЖЗ, 37. 2. мол. Друг, приятель. О пів на першу ночі, щоправда, не більш тверезий від Васі білоруський новеліст Єрмолайчик зробив було спробу витягнути другана з ліфта <...  Словник жарґонної лексики української мови