забичкувати

Ую, -уєш, док. Загасити цигарку так, щоб її можна було знову запалити. Семен, який саме допалив рідкісно смердючу цигарку, забичкував її (С. Пиркало). Він виходить дещо злічено, в руках недопалок, який забув забичкувати (Четвер).

Значення в інших словниках

1. забичкувати — (-ую, -уєш) док., що; мол. Затушити і зберегти недокурену цигарку. Семен, який саме допалив рідкісно смердючу цигарку <...>, забичкував її і спокійно, як завжди, сказав <...> (С. Пиркало, Зелена Маргарита); <...  Словник жарґонної лексики української мови