закусь

І, ж. Закуска. Вони мені тиждень тому за хороший кір із закуссю допомогли притарабанити це добро на Діминій старенькій «копійці» під хату (А. Дністровий).

Значення в інших словниках

1. закусь — -і, ж., розм. Закуска.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. закусь — ЗА́КУСЬ, і, ж., прост. Те саме, що за́ку́ска 2. – Ти краще, Ярино, чим журитися, чарку б, закусь поставила та постель постелила (М. Стельмах); – А по трудах, як кажуть, праведних і закусити можна .. – У чарці й закусі нема гріха, як мовиться в Святім Письмі (Валерій Шевчук).  Словник української мови у 20 томах
3. закусь — (-і) ж.; мол., жрм. Те саме, що закусон. БСРЖ, 201; ПСУМС, 26; ЯБМ, 1, 353.  Словник жарґонної лексики української мови