затопити

Плю, затопиш, док. Вдарити. «В рило, питаю, затопить тобі чи ні?..» (Інтернет).

Значення в інших словниках

1. затопити — затопи́ти 1 дієслово доконаного виду розпалити затопи́ти 2 дієслово доконаного виду покрити водою затопи́ти 3 дієслово доконаного виду вдарити вульг.  Орфографічний словник української мови
2. затопити — див. вдарити  Словник синонімів Вусика
3. затопити — [затопитие] -тоупл'у, -опиеш, -опл'ат'; нак. -пи, -тоуп'іт'  Орфоепічний словник української мови
4. затопити — I див. затоплювати I. II див. затоплювати II. III див. затоплювати III.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. затопити — зато́плювати / затопи́ти ли́хо (ро́зум, го́ре, бі́ду і т. ін.) в ча́рці (в горі́лці). Тамувати, приглушувати важкі почуття, думки, притупляти свідомість, надмірно вживаючи алкогольні напої. — Що ж робив він в ті скривджені дні?...  Фразеологічний словник української мови
6. затопити — ЗАПА́ЛЮВАТИ (викликати горіння чого-небудь), ПІДПА́ЛЮВАТИ, РОЗПА́ЛЮВАТИ, РОЗГНІ́ЧУВАТИ, РОЗГНІТА́ТИ (вогонь, багаття і т. ін.); ЗАТО́ПЛЮВАТИ, ЗАТОПЛЯ́ТИ рідше, РОЗТО́ПЛЮВАТИ, РОЗТОПЛЯ́ТИ рідше (плиту, піч і т. ін.); ЗАКУ́РЮВАТИ, ЗАСМА́ЛЮВАТИ розм.  Словник синонімів української мови
7. затопити — ЗАТОПИ́ТИ¹ див. зато́плювати¹. ЗАТОПИ́ТИ² див. зато́плювати². ЗАТОПИ́ТИ³ див. зато́плювати³.  Словник української мови в 11 томах
8. затопити — Затопити, -ся см. затопляти, -ся.  Словник української мови Грінченка