купити

Лю, -пиш, док.

1. Обманути когось. Ну що, купили тебе такою дурничкою!

2. Підкупити когось. Купити комісію.

Значення в інших словниках

1. купити — купи́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. купити — див. купувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. купити — КУПИ́ТИ див. купува́ти.  Словник української мови у 20 томах
4. купити — купи́ти 1. купити ◊ <�за> що купи́ла, <�за> то продаю́ що чула, те й переказую (Франко) (м, ср, ст) ◊ купи́ти з ма́ски → маска ◊ на паску́ купи́ти → пасок 2. вул. обманути, ошукати (ср, ст)|| = виківати 3. вул. украсти (ст)|| = ґрайфнути  Лексикон львівський: поважно і на жарт
5. купити — Купив би й село, та грошей голо. Хотів би багато купити, але не має грошей. Купив дід бабі капці — короткі були, то й встав пальці. Жарт про мале взуття. Купив Хома хорта, а Ярема чорта. Один має спокійне життя, а інший — клопоти. Купив хрону до лимону.  Приповідки або українсько-народня філософія
6. купити — ку́пить і прода́сть, зі словоспол. таки́й, що.Підступний, ненадійний, лицемірний. Лушня такий чоловік, що купить і продасть (Панас Мирний). купува́ти / купи́ти кота́ в мішку́.  Фразеологічний словник української мови
7. купити — КУПУВА́ТИ (діставати щось за гроші), КУПЛЯ́ТИ розм., НАБУВА́ТИ розм., ОКУПА́ТИ діал.; НАКУПО́ВУВАТИ, НАКУПЛЯ́ТИ розм. (щось одне у великій кількості або багато різних предметів); СКУПО́ВУВАТИ, СКУПА́ТИ, СКУПЛЯ́ТИ розм.  Словник синонімів української мови
8. купити — Купи́ти, куплю́, ку́пиш, ку́пить, ку́плять  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
9. купити — КУПИ́ТИ див. купува́ти.  Словник української мови в 11 томах
10. купити — Купити см. купувати.  Словник української мови Грінченка